Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Перва книга Мойсея/20

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту
Старий Завіт
Перва книга Мойсея 

пер.: П. О. Кулїш

Голова 20
• Цей текст написаний желехівкою. Відень: Британське і заграничнє біблїйне товариство, 1912
ГОЛОВА 20.

І відкочував Авраам ізвідти до землї полуденньої, та й оселивсь між Кадесом і Суром, і якийсь час пробував у Герарі.

 2. Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона менї. Абимелех же, царь Герарський, післав та й взяв Сарру.

 3. І прийшов Бог до Абимелеха в ночі вві снї, і рече йому: Оце ти вмреш за сю молодицю, що взяв єси; вона ж мужня жена.

 4. Абимелех же не приторкнувсь до її, та й каже: Господе, чи то ж погубиш безвинний рід?

 5. Хиба ж не сам він казав менї: Вона сестра менї? І вона менї казала: Він брат менї. У чистотї серця мого і в безвинностї рук моїх учинив я се.

 6. Рече ж йому Бог у снї: І я знаю, що в чистотї серця твого і в безвинностї рук твоїх учинив єси се, тим і впинив тебе від гріха проти мене, і не попустив тебе коснутись її.

 7. Тепер же оддай жену мужу, бо він пророк, і помолиться за тебе, і жити меш. Як же не віддаси, дак знай, що вмреш сам і все твоє.

 8. І встав рано вранцї Абимелех і призвав усї кметї свої, та й промовив усї словеса сїї в уші їх, і полякались усї люде вельми.

 9. І призвав Абимелех Авраама, та й промовив до його: Що вдїяв єси менї? І чим провинив я тобі, що навів єси на мене й царство моє гріх великий? Дїло таке, що нїхто не чинив, укоїв єси менї:

 10. І промовив Абимелех до Авраама: Що в тебе було на думцї, як чинив єси таке?

 11. Рече ж Авраам: Думав бо, що нема благочестя на місцї сьому, і вбють мене задля жени моєї.

 12. Отже справдї вона сестра менї по панотцеві, а не по панїматцї, та стала менї женою.

 13. І було, як вивів мене Бог із отецької домівки моєї, кажу їй: Ось яку правду чинити меш менї: у всякому містї, куди прийдемо, там кажи про мене, що се брат мій.

 14. Узав же Абимелех вівцї і бички, і раби й рабинї, та й дав Авраамові, і віддав йому Сарру.

 15. І промовив Абимелех Авраамові: Оце земля моя перед тобою; де б тобі нї було до вподоби, оселяйся.

 16. До Сарри ж промовив: Оце дав я братові твойму тисячу срібняків, се буде тобі чесна намітка до лиця твого, і про все, що було з тобою і з усїма твоїми, в усьому будеш оправдана.

 17. Помолився ж Авраам Богу, і вигоїв Бог Абимелеха, і жену його, і рабинї його, і почали роджати.

 18. Бо позамикав був Господь усяку утробу в домівцї в Абимелеха задля Сарри, жінки Авраамової.

 Перва книга Мойсея 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10  ·  11  ·  12  ·  13  ·  14  ·  15  ·  16  ·  17  ·  18  ·  19  ·  20  ·  21  ·  22  ·  23  ·  24  ·  25  ·  26  ·  27  ·  28  ·  29  ·  30  ·  31  ·  32  ·  33  ·  34  ·  35  ·  36  ·  37  ·  38  ·  39  ·  40  ·  41  ·  42  ·  43  ·  44  ·  45  ·  46  ·  47  ·  48  ·  49  ·  50