Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Перва книга Мойсея/33

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту
Старий Завіт
Перва книга Мойсея 

пер.: П. О. Кулїш

Голова 33
• Цей текст написаний желехівкою. Відень: Британське і заграничнє біблїйне товариство, 1912
ГОЛОВА 33.

Споглянувши ж Яков очима своїми, постеріг, се ж Езав, брат його, йде, і чотири ста чоловіка з ним. І роздїлив дїток Леї, Рахелї і двох рабинь.

 2. І поставив обидві рабинї зпереду, Лею ж і дїти її позаду, а Рахелю з Йосифом, дальш усїх, на посьлїдку.

 3. Сам же прийшов перше них, і вклонивсь до землї сїм раз, перше нїж приступив до брата свого.

 4. І прибіг Езав зустріч йому, і обняв його, та й припав йому на шию, і поцїлував його; і плакали обидва.

 5. І спогляне Езав, і побачив жени й дїти, й каже: Що ж сї в тебе? Він же каже: Дїти, що дарував Бог рабові твому.

 6. І приступили рабинї й дїти їх, і вклонились.

 7. І приступила Лея те ж із дїтьми своїми й уклонились; потім же приступив Йосиф і Рахеля й уклонились.

 8. І каже Езав: Про що ж у тебе всї цї полки, що я з ними зустрівся? Він же каже: Щоб ізнайшов раб твій милість ув очах в мого пана.

 9. Каже ж Езав: У мене доволї, брате, держи своє про себе самого.

 10. І каже Яков: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, прийми гостинцї з руки моєї тому, що побачив я лице твоє, як би хто побачив лице Боже, і що був єси прихилен до мене.

 11. Прийми благословеннє моє, що я принїс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він.

 12. І каже: Рушаймо в дорогу. Я пійду по переду.

 13. Каже ж йому: Пан мій знає, що дїтки в мене маленькі, а вівцї й корови кітні й тїльні; як же пожену їх один день, занапащу всю скотину.

 14. Нехай пан мій іде попереду раба свого, я ж пійду повагом, дивлячись по сназї худоби, що йти ме передо мною, і як пійде дїтвора, поки прийду до пана мого в Сеїр.

 15. І каже Езав: Оставлю ж із тобою кілька людей моїх. Він же каже: Про що воно? Аби знайшов я ласку в очах пана мого.

 16. Вернувся ж Езав того дня на свою путь у Сеїр.

 17. А Яков мандрував далїй у Суккот і побудовав собі домівку, а скотинї своїй поробив кущі. Тим і проложено прізвище врочищу тому Суккот.

 18. І дойшов щасливо Яков до городу Сихему, що в Канаан землї, вернувшись із Мезопотамії, та й отаборився перед городом.

 19. І купив частину поля, де отаборивсь, у синів Геммора, отця Сихемового, за сто срібняків.

 20. І поставив там жертівника, та й призвав імя Господа Бога Ізраїлевого.

 Перва книга Мойсея 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10  ·  11  ·  12  ·  13  ·  14  ·  15  ·  16  ·  17  ·  18  ·  19  ·  20  ·  21  ·  22  ·  23  ·  24  ·  25  ·  26  ·  27  ·  28  ·  29  ·  30  ·  31  ·  32  ·  33  ·  34  ·  35  ·  36  ·  37  ·  38  ·  39  ·  40  ·  41  ·  42  ·  43  ·  44  ·  45  ·  46  ·  47  ·  48  ·  49  ·  50