Кріпке́нький, а, е = Кріпе́нький. Коник він кріпкенький. Греб. 403.
Кріпке́нько, нар. = Кріпе́нько.
Кріпки́й, а́, е́. 1) Крепкий. 2) Здоровый, сильный (о человеке). Іще кріпкий чумак був. МВ. I. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу… а инша зовсім розбештується. О. 1862. I. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. II. 25.
Крі́пко, нар. 1) Крепко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109. *3) Твердо, непоколебимо, упорно. Кочубей стояв кріпко на тім, що він хазяїн у своїй хаті. Лепк.
*Кріпни́й, а, е. Крупный. Кріпна сіль, тра потовкти. Крим.
Крі́пость, пости, ж. 1) Сила, крепость. Ти — господь моєї кріпости і сили. К. Псалт. 103. 2) Крепость, укрепление. Дорош розміряв окопи…, бо знав і кріпості будувать. Стор. II. 55.
Кріпота́, ти́, ж. Прочность, крепость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Крі́пшати, шаю, єш, гл. Крепнуть, делаться крепче. Мороз не кріпшав. МВ. I. 81.
Крі́пше, нар. Ср. степ. от крі́пко. Крепче. Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства. К. ЧР. 50.
Крі́пший, а, е. Ср. степ. от кріпки́й. Более крепкий. Над жида нема кріпшого в вірі. Ном. 897.
Кріс, кре́са, м. Мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. I. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Крісе́лко, ка и крісе́льце, ця, с. Ум. от крі́сло. *Опустивсь Любораченко на кріселко. Св. Л. 259.
Крісла́тий, а, е = Крисла́тий. В середині церква хороша… і малювання дороге… а над кріслатим лихтарем Дух Святий. Св. Л. 26.
Крі́слечко, ка, с. Ум. от крі́сло.
Крі́сло, ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. I. 41. 2) Шест, идущий сбоку саней от головы полоза в сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. 3) Разрез в штанах спереди или сзади. КС. 1893. V. 278. XII. 447. Ум. Крісе́лко, крісе́льце, крі́слечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. МВ. II. 31. Сядь собі на кріслечку. Грин. III. 432.
Кріт, крота́, м. Крот, Tolpa europ.
Кров, ви, ж. 1) Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. 2) Род болезни. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Гринч. *— ки́дати. Пускать кровь. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. I. 163. 3) — св. Іва́на. Раст. = Івано́к. Вх. Пч. I. 10. Ум. Крівця́, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Крова́вий, крова́ви́ти и пр. См. Кріва́вий, кріва́ви́ти и пр.
Крова́тонька, ки и кро́ваточка, ки, ж. Ум. от кро́вать.
Кро́вать, ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. *Не плаче, не туже (дівчина), в кроваті лежить, лівою рукою за серце держить. Нп. Пир. у., Конон. Ум. Кро́ва́тонька, кро́ва́точка, кро́ва́тька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова, на кроватоньці периночка пухова. Чуб.
Крове́ць, вця́, м. Скрытое место; убежище; притон. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Кровни́к, ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. I. 21. 2) = Крівавни́к. Вх. Лем. 428.
*Кровоже́ра, ри, м. и ж. 1) Кровопиец, кровожадный. 2) Ростовщик. Пир. у., Конон.
*Кровоже́рливість, вости, ж. Кровожадность. Киев.
Кровоже́рний, а, е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
*Крово́мі́шний, а, е. Кровосместительный. Сюжети… про кровомішний шлюб. А. Ніков.
Кровопи́вець, вця, м. Кровопийца. Становий і волосний кровопивці усі.