Словник української мови (1927)/крісло
| ◀ кріслечко | Словник української мови К крісло |
кріт ▶ |
|
Крі́сло, ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. I. 41. 2) Шест, идущий сбоку саней от головы полоза в сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. 3) Разрез в штанах спереди или сзади. КС. 1893. V. 278. XII. 447. Ум. Крісе́лко, крісе́льце, крі́слечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. МВ. II. 31. Сядь собі на кріслечку. Грин. III. 432.