Словник української мови (1927)/кріпенький
| ◀ кріпенний | Словник української мови К кріпенький |
кріпенько ▶ |
|
Кріпе́нький, а, е. Довольно крепкий. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
| ◀ кріпенний | Словник української мови Борис Грінченко К кріпенький |
кріпенько ▶ |
|
Словник української мови — К
кріпенький
Борис Грінченко
1927
Кріпе́нький, а, е. Довольно крепкий. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.