Словник української мови (1927)/крівавий
◀ крів | Словник української мови К крівавий |
крівавити ▶ |
|
Кріва́вий, а, е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози. Гринч.