Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/942

Ця сторінка вичитана

цехлить коло неї та все питає: „Чи кисле? чи кисле?“ Ном. № 14028.

Цехми́стер, тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. ЗОЮР. I. 256. КС. 1890. VII. 91. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри. Котл.

Цехми́стриха, хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.

Цехови́й, а́, е́. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь. Стор. М. Пр. 89.

Цехови́к, ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.

Це́шка, ки, ж. = Цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав. К. Бай. 113.

Цє́пати, паю, єш, гл. = Цівати. Вх. Зн. 78.

Цєп'є́, п'я́, с. = Курча. Желех.

Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. I. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63.

Ци, сз. = Чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.

Ци́б, ба, м. При завязываніи у женщинъ головы пере́міткою, ра́нтухом — концы этого покрывала, завязанные въ петлю. Гол. Од. 27. Шух. I. 160.

Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили. Рудан. I. 87.

Ци́ба, би, ж. Длинная нога. А я тому журавлю циби-ноги переб'ю. Нп.

Циба́нь, ня́, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче. Уман. у.

Ци́батень, тня, м. = Цибань.

Ци́ба́ти, баю, єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423.

Циба́тий, а, е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623. Ум. Циба́тенький.

Цибила́тий, а, е = Цибатий. НВолын. у.

Ци́бка, ки, ж. = Цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.

Цибну́ти, бну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ ци́бати. Як цибне через рів. НВолын. у.

Цибо́к, цибу́к, бка́, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.

Цибу́лин, на, не.Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку. Гн. II. 101.

Цибули́на, ни, ж. Луковица. Ум. Цибули́нка.

Цибули́ння, ня, с. 1) Стебли лука. Херс. 2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. I. 12.

Цибу́лиця, ці, ж. = Цибу́ля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником. Нп.

Цибу́лька, ки, ж. 1) Ум. отъ цибу́ля. 2) Порода картофеля. МУЕ. I. 101.

Цибу́льний, а, е. Луковый. Цибульна головка.

Цибульо́вище, ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).

Цибу́ля, лі, ж. 1) Лукъ, Allium Сера L. ЗЮЗО. I. 111. Таких, як ти, по сім за цибулю. Ном. Так любить, як собака цибулю. Ном. № 5079. 2) — жа́б'яча. Раст. Scirpus Tabernemontanus Gmel. ЗЮЗО. I. 135. Ум. Цибу́лька. Цибульки під ніс дати. Ном. № 4176.

Цибу́ляний, а, е = Цибульний.

Цибулянка, ки, ж. = Цибок. Вх. Лем. 180.

Цибу́х, ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. III. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. Цибу́х одбива́є. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. Цибушо́к. Шух. I. 284.

Циві́льний, а, е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. I. 74.

Ци́ган, на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. I. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. I. 68. Шух. I. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. цига́нщина. См. МУЕ. I. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова́, король — старшина́, дама — пи́сарь, валетъ — ци́ган, десятка — деся́тник, шестерка — коби́ла. КС. 1887. VI. 466. Ум. Цига́ночок, цига́нчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.

Цигане́нко, ка, м. Сынъ цыгана. Мнж. 114.

Цига́нити, ню, ниш, гл. 1) Вымани-