Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цеха
Берлін: Українське слово, 1924

Це́ха, хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. К. ХП. 27. Ум. Це́шка. Черниг. г.