Словарь української мови (1924)/цибуля

by Борис Грінченко

◀ цибульовище

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цибуля

цибуляний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цибу́ля, лі, ж. 1) Лукъ, Allium Сера L. ЗЮЗО. I. 111. Таких, як ти, по сім за цибулю. Ном. Так любить, як собака цибулю. Ном. № 5079. 2) — жа́б'яча. Раст. Scirpus Tabernemontanus Gmel. ЗЮЗО. I. 135. Ум. Цибу́лька. Цибульки під ніс дати. Ном. № 4176.