Словарь української мови
Борис Грінченко
П
писарь
Берлін: Українське слово, 1924

Пи́сарь, ря, м. 1) Писарь; канцеляристъ; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. Писаре́ць, писарьо́к. Грин. I. 89, писа́рчик. Левиц. I. 300. Чуб. III. 454.