Словарь української мови (1924)/вістовець

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вістовець
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́стове́ць, вця́, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.