Словарь української мови (1924)/вістовець
◀ вістка | Словарь української мови В вістовець |
вістовик ▶ |
|
Ві́стове́ць, вця́, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
◀ вістка | Словарь української мови Борис Грінченко В вістовець |
вістовик ▶ |
|
Словарь української мови — В
вістовець
Борис Грінченко
1924
Ві́стове́ць, вця́, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.