Словарь української мови (1924)/десятник
◀ десятковий | Словарь української мови Д десятник |
десятниківна ▶ |
|
Деся́тник, ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. I. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. Ум. Деся́тничок. 466.