По́ломня, ня, по́лом'я, м'я, с. = Полум'я. Поломня йде до небес. Грин. I. 156. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Чуб. V. 819. Ум. По́лом'ячко.
По́лом'яний, а́, е́. Пламенный. Полом'яне я духом бачу море. К. ЦН. 178.
По́лом'ячко, ка, с. Ум. отъ полом'я.
Поло́н, ну, м. 1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628. 2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Нп. Там татари полон ділят. АД. I. 75. 3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. I. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.
Полоне́ник, ка, м. Плѣнникъ.
Поло́ник, ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. I. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Полони́на, ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. I. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. I. 200. Ум. Полони́нка. Шух. I. 198. Полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Полони́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ полонина. Пішли вівці в полонинку самі біленькії. Гол. I. 229. 2) Обрядовая пѣсня, которая поется во время выгона гуцулами скота въ полони́ни. Шух. I. 197. 3) Раст. Anthus spinoletta L. Вх. Зн. 52.
Полони́нний, а, е. Относящійся къ полони́ні. Желех.
Полони́ночка, ки, ж. Ум. отъ полонина.
Полони́нський, а, е = Полонинний. Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. I. 195. — хід. Выгонъ скота весной въ полони́ну. Шух. I. 197.
Полони́стий, а, е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Полони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. I. 68.
Полони́ця, ці, ж. и пр. = Полуниця и проч.
Поло́нка, ки, ж. = Ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Поло́нь, ні, ж. 1) = Полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = Полин. Вх. Лем. 453.
Полоня́ник, ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полони́нах. Вх. Пч. II. 7.
Полоня́нин, на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин. К. Іов. 92.
Полоня́нка, ки, ж. Плѣнница. Ум. Полоня́ночка.
Поло́пати, паю, єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали? Богодух. у.
Поло́патися, паємося, єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються. Ном. № 1246.
Полоска́ння, ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Полоска́ти, щу́, щеш, гл. Полоскать. Розмай зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
Полоска́тися, щу́ся, щешся, гл. Плескаться въ водѣ, мыться. Що на морі та на дощечці красна дівчина полощеться; полощеться, одівається, в черевички обувається. Чуб. V. 8.
Полоскозу́б, ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ. Чуб. III. 8.
Полоскота́ти, чу́, чеш, гл. Пощекотать.
Полоте́нечко, ка, с. Ум. отъ полотно.
Полоте́нко, ка, с. 1) Ум. отъ полотно. 2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63. 3) = Полотенце 3. Вх. Уг. 261.
Полоте́нний, а, е. Холщевой.
Полоте́нце, ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. См. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. I. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. Полоте́нечко.
Поло́ти, лю́, леш, гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі. Чуб. V. 282.
Полотиця, ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Полотни́на, ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. Полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Полотні́ти, ні́ю, єш, гл. Блѣднѣть, дѣлаться бѣлымъ какъ полотно.
Полотно́, на́, с. 1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242. 2) = Пілка 3. Вх. Пч. II. 21. 3) Клинокъ косы. Шух. I. 169. Ум. Полоте́нко, полоте́нце, полоте́нечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Г. Барв. 16. Полотенка на станок. Г. Барв. 115. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка. Чуб. V. 379.
