Словарь української мови (1924)/полонина

by Борис Грінченко

◀ полоник

Словарь української мови Борис Грінченко П полонина

полонинка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полони́на, ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. I. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. I. 200. Ум. Полони́нка. Шух. I. 198. Полони́ночка. ЕЗ. V. 229.