Словарь української мови (1924)/полуниця
◀ полунати | Словарь української мови П полуниця |
полуничний ▶ |
|
Полуни́ця, ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. I. 123. Зацвіли полуниці. Грин. III. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. Полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.