Словарь української мови (1924)/полотенце

by Борис Грінченко

◀ полотенний

Словарь української мови Борис Грінченко П полотенце

полоти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полоте́нце, ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. См. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. I. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. Полоте́нечко.