Словарь української мови (1924)/пілка

by Борис Грінченко

◀ піл

Словарь української мови Борис Грінченко П пілка

пілляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́лка, ки, ж. 1) Полотнище. Спідниця у сім пілок. 2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77. 3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21.