Зиск, ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. I. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.
Зиска́ти, щу́, щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Зи́чити, чу, чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Зичли́вець, вця, м. Доброжелатель.
Зичли́вий, а, е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. I. 307.
Зичли́вість, вости, ж. Доброжелательность.
Зичли́во, нар. Доброжелательно.
Зи́чний, а, е. Зычный, громкій, звучный. І замірав у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Зи́чно, нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Зі, пред. = З. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Зібга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — корова́й. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Нп. 4) — гніздо́. Свить гнѣздо.
Зібга́тися, га́юся, єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Зібра́ти, ся. См. Збірати, ся.
Зів, ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва́ и зі́ви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и чересло́м. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
Зівака́, нар. — да́ти. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Зіва́ти, ва́ю, єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла… та ротом і зіва. Мнж. 141.
Зівка́, нар. = Зівака́. Зівка дати. Харьк.
Зів'я́нути и зів'я́ти, в'я́ну, неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Зігна́ти. См. Зганяти.
Зігну́ти, ся. См. Згинати, ся.
Зігрі́ти, рі́ю, єш, гл. Согрѣть.
Зідра́ти, здеру́, ре́ш, гл. = Здерти.
Зіжда́ти, жду́, ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. I. 87).
Зізва́ти. См. Ззивати.
Зізво́лити. См. Зізволяти.
Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізво́лити, лю, лиш, гл. = Зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Зізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. зізна́тися, на́юся, єшся, гл. Свѣдываться, свѣдаться, знакомиться, познакомиться, входить, войти въ пріятельскія отношенія; слюбиться. Коли ж се ви зізналися, брате? МВ. (О. 1862. I. 64). Зізнався мировий з попом. НВолын. у. Спочатку й добре жив; а далі, як зізнався там з одною, то геть добро розвіяв. Канев. у.
Зійти́, ся. См. Зіходити, ся.
Зікра́тий, а, е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.
Зіли́на, ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. II. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. Зіли́нка, зіли́ночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206.
Зі́лленько, ка, с. Ум. отъ зілля.
Зі́лля, ля, с. 1) Злаки. 2) Лекарственная трава, зелье, волшебное зелье. Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напитися, забудеш одразу. Мет. 62. Марисенька в недузі лежала, аж зза моря зілля забажала. Гол. I. 112. Чар-зі́лля. Волшебныя травы, собранныя въ день и въ ночь на Ивана Купала. О. 1861. II. 206. 3) Названіе различныхъ растеній: Боло́тне зі́лля. Ranunculus. Вх. Пч. I. 12. Га́дєче —. Gnaphalium canadense. Лв. 99. Гою́че —. Astrantia major. Вх. Пч. I. 9. Квасне́ —. Valeriana tripterys. Лв. 102. Кіня́че —. Circaea luteliana. Вх. Пч. I. 9. Криве́ —. Polygonum bistorta. Лв. 100. Ку́ряче —. = Збурник. Лв. 102. Ластів'я́че —. = Земизеленя. ВХ. Пч. I. 9. Ма́сляне —. = Sedum telephium. Вх. Пч. I. 12. Міцне́ —. = Centaurea jacea. Вх. Лем. 436. Святоя́нське —. = Іванюк. Вх. Пч. I. 10. Сі́ре — ? О. 1861. XI. Свидн. 29. Страпа́-
