Словарь української мови
Борис Грінченко
З
ззивати
Берлін: Українське слово, 1924

Ззива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зі(о)зва́ти, зізву́, веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.