Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чересло
Берлін: Українське слово, 1924

Чересло́, ла́, с. 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. Чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84.