Словарь української мови (1924)/зізволяти
| ◀ зізволити | Словарь української мови З зізволяти |
зізнаватися ▶ |
|
Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізво́лити, лю, лиш, гл. = Зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
| ◀ зізволити | Словарь української мови Борис Грінченко З зізволяти |
зізнаватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зізволяти
Борис Грінченко
1924
Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізво́лити, лю, лиш, гл. = Зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.