го в квашне для следующего раза. Каменец. у.
Квасни́к, ка́, м. 1) Погреб для квашеных овощей. Киев. г. 2) Кадка для квашения. Екатериносл. г. Мнж. 181. *3) Выделывающий или продающий квас. Там на ріжку квасник сидить. Умань. Ефр. 4) Дубильный чан. Сумск. у.
*Квасни́на, ни, ж. Квашенье. Як залити дірку в діжці баранячим лоєм з білою глиною, то хай вона вік свій буде стояти з квасниною, а не буде текти. Крим.
Квасни́ця, ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = Гусля́нка.
*Квасні́ння, ня, с. Закисание. Сл. Дубр.
Ква́сність, ности, ж. Кислота.
Квасні́ти, ні́ю, єш, гл. Киснуть.
Ква́сно, нар. Кисло.
Ква́снути, сну, неш, гл. = Квасні́ти. Шиплять, як кваснуть, буряки. Котл. Ен. III. 33.
Квасо́к, ску́, м. Ум. от квас. 1) Квасок. 2) Щавель. 3) Род кушанья. Варють борщі, локшину, квасок. Кв. 4) Раст. Rumex acetosella. Вх. Пч. I. 12.
Квасо́лечка, ки, ж. Ум. от квасо́ля.
Квасоли́на, ни, ж. Одно зерно фасоли.
Квасо́люва́тий, а, е. О барашковом мехе: с завитками в фасольное зерно. Вас. 198.
Квасо́ля, лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька, квасолі грядка, та все біла. Ном., стр. 297. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Шевч. 492. Ум. Квасо́лечка. Посадила квасолечку. Грин. III. 350.
Квате́ра, ри, ж. = Квати́ра. Мет. 378. Шевч. 346.
Квати́ра, ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко… й на кватирі стали. Стор. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш. 3) Форточка в окне. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74. 4) Фаза луны. Чуб. I. 10. Ум. Квати́рка, квати́ронька, квати́рочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Нп. Млр. л. сб. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196. Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. См. Кварти́ра, квате́ра, квати́ря.
Кватира́нт, та, м. Квартирант. Лебединск. у.
Кватира́нтів, а, е. Принадлежащий квартиранту.
Квати́рка и квати́рька, ки, ж. Ум. от квати́ра. 1) Квартирка. 2) Стекло в окне. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка в окне. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По об'яснению Василенко, часть фуражки между околышем и верхом. Вас. 156. 5) Небольшое отверстие, вырезанное в арбузе, чтобы узнать, спел-ли он. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у. 6) Ум. от ква́рта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Гринч. III. 281.
Квати́рний, а, е. Квартирный.
Квати́ронька, ки, ж. Ум. от квати́ра.
Квати́рочка, ки, ж. 1) Ум. от квати́ра. 2) Ум. от ква́рта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Чуб. V. 347. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися. Гринч. III. 323.
Кватирува́ння, ня, с. Квартирование, стоянка.
Кватирува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоем. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. I. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Квати́рька. См. Квати́рка.
Квати́ря, рі, ж. = Квати́ра. Да й іди, мати, поскорій із хати! Да что й, ма-
