Словник української мови (1927)/кватиря
| ◀ кватирька | Словник української мови К кватиря |
квацювати ▶ |
|
Квати́ря, рі, ж. = Квати́ра. Да й іди, мати, поскорій із хати! Да что й, мати, на ворота поглядаєш? Да чому й, мати, да кватирі не шукаєш? Грин. III. 379. Мені звелів капраль іти на кватирю. Федьк. Виглядає в кватирю, чи не йде ще мужик з поля. Федьк.