Словник української мови (1927)/кватирка
| ◀ кватирантів | Словник української мови К кватирка |
кватирний ▶ |
|
Квати́рка и квати́рька, ки, ж. Ум. от квати́ра. 1) Квартирка. 2) Стекло в окне. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка в окне. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По об'яснению Василенко, часть фуражки между околышем и верхом. Вас. 156. 5) Небольшое отверстие, вырезанное в арбузе, чтобы узнать, спел-ли он. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у. 6) Ум. от ква́рта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Гринч. III. 281.