Басара́бія, бії, ж. 1) Бессарабия. Три парубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. I. 198. 2) Іти́ на Басара́бію, кроме прямого значения: быть бродягой, находиться в бегах. Шейк.
Басара́бський, а, е. Бессарабский. Левиц. Пов. 217.
Басари́мок, мку, м. = Басари́нок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Басари́нка, ки, ж. и басари́нок, нку, м. 1) = Базари́нка. Чуб. I. 231. 2) Прибавка к плате. «Запродайте мені свою землю». — Та я вже запродав. — «Та я вже вам басаринку карбованця наділю». Хорольск. у. 3) Отработок, помощь работою, доставляемая половинщиками. Борз. у. Є тут з наших заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють. Г. Барв.
Басару́нок, нку, м. Сено или трава, которое дают корове в то время, когда ее доят. Шух. I. 170, 188, 193.
*Басе́тник, ка, м. Виолончелист. Сл. Дубр.
*Басе́тня, ні и басе́тля, лі, ж. Виолончель. Сл. Дубр.
Ба́си, сів, мн. = Басама́ни. Баси по мені поробив. НВолын. у.
Ба́сик, ка, м. Ум. от бас.
Баси́ста, ти, м. Играющий на контрабасе. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. II. № 782.
Баси́стий, того, м. = Баси́ста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли» Ном. № 7809.
Баси́сько, ка, м. Ув. от бас.
Баси́ти, шу́, си́ш, гл. Издавать звук баса, басить.
Баси́ще, ща, м. Ув. от бас.
Баскали́читися, чуся, чишся, гл. Артачиться, сопротивляться. Не баскаличивсь би та йшов. Котл. Ен. III. 31. Не баскаличся, бери те, що дають; може пересердяться, дадуть і більше. Уман. у.
Баски́й, а́, е́. Резвый, ретивый, рьяный. Поїхала в своїм ридвані баскими конями як звір. Котл. Ен. II. 39.
Басо́вий, а, е. 1) Басовой. Басова нота. Левиц. I. 135. 2) Контрабасный. Басова струна. 3) Басо́ве у́хо. Род орнамента в писанке, напоминающего конец грифа в контрабасе. МУЕ. I. 194.
Басо́к, ска́, м. 1) Ум. от бас. Очеретя́ний басо́к? Високий таранкуватий паламарь, насупившись, гув очеретяного баска. Мир. Пов. II. 60. 2) Басовая струна. Нижнее do (в кобзе, торбане). КС. 1892. III. 383.
Басо́ля, лі, ж. Виолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мне не до того. Чуб. II. 678.
Бастрю́к, ка́, м. = Байстрю́к.
Бастря́, ря́ти, с. = Байстря́.
Басува́ння, ня, с. Действие того, кто басу́є.
Басува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: резвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти в галоп. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = Мурча́ти. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому́. Поддакивать кому, подольщаться к кому. Фр. Пр. 23. *4) Петь басом, петь басовую партию. Пирят. у.
*Басува́тий, а, е. Резвый, живой. Сл. Нік.
Басурма́н, на, м. и пр. = Бусурма́н и пр. Мет. 77.
Ба́ська, ки, ж. Название овцы. Kolb. I. 65. См. Ба́зька 1.
Басю́ка, ки, м. Ув. от бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. II. 29.
Басю́ра, ри, м. Ув. от бас.
Батале́в, ва и батале́й, ле́я, м. Мутовка в маслобойне. Вх. Зн. 37.
Баталійо́н, ну, м. Батальон. Три баталійони війська. Гн. I. 54.
Бата́лія, лії, ж. Сражение, битва. ЗОЮР. I. 123. Климовський… служив в полку пана Кочубея на баталії з шведами. Котл. НП. 398. Треба було цару йти на баталію. Чуб. II. 215.
Ба́теньків, кова, ве. Принадлежащий отцу, батюшке. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Ба́тенько, ба́течко, ка, м. Ум. от ба́тько. Батюшка. Чуб. III. 290. Рудч. Ск. II 183. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Чуб. III. 203. Да нема роду ріднійшого над батечка. Чуб. V. 439. Употребляется как слово обращения к старшему человеку. Ба́течку
