Словник української мови (1927)/басувати
| ◀ басування | Словник української мови Б басувати |
басуватий ▶ |
|
Басува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: резвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти в галоп. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = Мурча́ти. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому́. Поддакивать кому, подольщаться к кому. Фр. Пр. 23. *4) Петь басом, петь басовую партию. Пирят. у.