Словник української мови (1927)/базаринка

Базари́нка, ки, ж. Подарок, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, поспішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить, завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. Базари́ночка.