Словник української мови (1927)/байстрюк
| ◀ байстер | Словник української мови Б байстрюк |
байстрюченя ▶ |
|
Байстрю́к, ка́, м. Внебрачный, побочный сын. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючо́к. Ув. Байстрючи́ще.
| ◀ байстер | Словник української мови Борис Грінченко Б байстрюк |
байстрюченя ▶ |
|
Словник української мови — Б
байстрюк
Борис Грінченко
1927
Байстрю́к, ка́, м. Внебрачный, побочный сын. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючо́к. Ув. Байстрючи́ще.