доски. Ум. Дранджоля́та. Чуб. VII. 575. См. Гринджоли.
Дране́нький, а, е. Ум. от драний.
Дра́нець, нця, м. Оборванец.
Дра́ний, а, е. 1) Драный, порванный, в дырах. Пізнають хлопці і в драній сорочці. Ном. № 11245. Шинкарочко молода! Повір меду й вина. Не повірю, не продам, бо на тобі каптан дран. Чуб. V. 201. 2) Ободранный, облупленный. Я коза ярая, півбока драная, півбока луплена. Ном. № 9267.
Драни́ця, ці, ж. Драница, тонкая доска, отколотая или отщепленная от дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. Драни́чка.
Драни́чина, ни, ж. = Драниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить. Черниг. Губ. Вед. 1859. № 29, стр. 209.
Драни́чка, ки, ж. Ум. от драниця.
Дра́нка, ки, ж. 1) Изношенное белье, изношенная одежда. Сорочечка-дранка. Грин. I. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = Драниця. Вх. Лем. 411. Ум. Дра́ночка. Не було в нього ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Драння́, ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Дрант, ту, м. = Дрантя. Вх. Лем. 411.
Дранта́вий, а, е = Дрантивий. Гол. II. 466.
Дранти́вий, а, е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса. Каменец. у.
Дранти́на, ни, ж. = Дранка. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою рядниною. Левиц. I. 75.
Дрантогу́з, за, м. Оборвыш. На городі кукурудза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межи люди. Чуб. V. 1180.
Дра́нтя, тя, с. 1) Ветошь, старые вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Каменец. у. Якби добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Каменец. у. Ум. Дра́нтячко.
Дрань, ні, ж. 1) = Дрантя. Як люди дрань, то така їх Ордань. Ном. №7126. 2) = Драниця. Левиц. I. 92.
Драп, меж. См. Дряп.
Драпа́к, ка́, м. См. Дряпак.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. См. Дряпати и пр.
Драпа́тий, а, е. О вышивке: драпа́ті у́ставки. Kolb. I. 48.
Драпа́ч, ча́, м. Шерстобой, употребляющий для очистки шерсти проволочные щетки. Вас. 202.
Драпа́чка, ки, ж. Звізда́ті драпа́чки. Род вышивки. Kolb. I. 48.
Драпі́жник, ка, м. 1) См. Дряпіжник. 2) У гуцулов: ночной церковный сторож. Шух. I. 119.
Драпі́ка, ки, об. = Дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Дра́пкати, каю, єш, гл. = Дряпати. Вх. Уг. 237.
Дра́пкатися, каюся, єшся, гл. = Дряпатися. Вх. Уг. 237.
Драпуста́н, ну, м. Раст. Asalea pontica L. См. Штанодран. ЗЮЗО. I. 113.
Драпце́м, нар. — побі́гти. Скоро побежать, скоро убежать. Вх. Зн. 16.
Драпцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Дра́та, ти, ж. Притеснение, побор. Закр.
Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V. 818.
Дра́ти, деру́, ре́ш, гл. = Дерти.
Дра́тися, деру́ся, ре́шся, гл. = Дертися.
Дратли́вий, а, е. Раздражительный.
Дратли́вість, вості, ж. Раздражительность.
Драто́ваний, а, е. Раздраженный.
Дра́товка, ки, ж. Ум. от дратва.
Дратува́ння, ня, с. Раздражение.
Дратува́ти, ту́ю, єш, гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88.
Дратува́тися, ту́юся, єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. II. 168. 2) Раздражаться.
Драч, ча́, м. 1) Шомпол. Ромен. у. 2) Пильщик. Уже драчі поприходили
