Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дряпіка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дряпі́ка, ки, м. Обдирало, лихоимец. Ум. Дряпі́чка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. I. 10.