Словник української мови (1937)/дряпіка
| ◀ дряпізтво | Словник української мови Д дряпіка |
дряпливий ▶ |
|
Дряпі́ка, ки, м. Обдирало, лихоимец. Ум. Дряпі́чка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. I. 10.
| ◀ дряпізтво | Словник української мови Борис Грінченко Д дряпіка |
дряпливий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дряпіка
Борис Грінченко
1937
Дряпі́ка, ки, м. Обдирало, лихоимец. Ум. Дряпі́чка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. I. 10.