Словник української мови (1937)/дряпати
◀ дряпання | Словник української мови Д дряпати |
дряпатися ▶ |
|
Дря́пати, паю, єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. I. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскиглили і стали дряпати лапами. Стор. М. Пр. 112. 2) Царапать, плохо писать.