Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/359

Ця сторінка вичитана

Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.

Гра́шка, ки, ж. = Іграшка. Встречено только у М. Вовчка. Спродавалися ласощі й грашки. МВ. III. 32.

Гре́бання, ня, с. Брезгание, пренебрежение.

Гре́бати, баю, єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством. Стор. МПр. 10.

Гребелю́к, ка, м. Пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.

Гре́белька, ки, ж. Ум. от гребля.

Гребе́льний, а, е. Относящийся к плотине, плотинный.

Гребена́тий, а, е. Имеющий гребень. Кури білі, чорні, гребенаті. Мил. М. 51.

Гребени́ще, ща, с. Ув. от гребінь. Бери, милий, днище й гребенище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребени́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребенищечком. Грин. III. 655.

Гребено, на, с. То же, что и гребінка — для расчесыванья овечьей шерсти. Вх. Лем. 405.

Гребенчу́к, ка́, м. Род растения, похожого на терн. Черном.

Гребеню́к, ка́, м. = Гребелюк. Вх. Пч. II. 12.

Гребеня́стий, а, е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.

Гребе́ць, бця́, м. 1) Работник, сгребающий сено. Левч. 135. Грин. III. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косар і жнець, — нагарбають в кишеню. Г. Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребец, лодочник. Стор. II. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.

Гребіне́ць, нця́, м. Гребенка, гребень, гребешок. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. III. 207.

Гребі́нка, ки, ж. 1) Гребенка для расчесывания льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. I. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона… гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущих ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживают нити утка ковра по мере выполнения рисунка». Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. I. 167. 4) Род орнамента в писанке. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.

Гребі́нний, а, е. 1) Относящийся к гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно более тонкое, чем воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. III. 19.

Гребі́нни́к, ка, м. 1) Делающий гребешки, гребеночник. Лебед. у. 2) = Гравилат. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.

Гребі́нниця, ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.

Гребі́ночка, ки, ж. 1) Ум. от гребінка. 2) Род орнамента в вышивке. Залюбов.

Гребі́нча́стий, а, е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчасті у́ставки. — уставки с особого рода узором, вышивкой. Kolb. I. 49. См. Гребіночка 2.

Гре́бінь, ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. I. 178. 2) Гребенка, гребешок. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска с зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. I. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. I. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крыше. (Залюбов.). Шух. I. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобного ей возвышения. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 6) Украшение на нижней части медной курительной трубки. Шух. I. 276. 7) Гребешок на голове птиц. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребени́ще. Бери, милий, днище й гребенище. Чуб. V. 1074. 8) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 190.

Гре́бка, ки, ж. 1) Весло. Манж. 179. Гребці запустили гребки в воду. Левиц. Пов. 350. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребания сена. Лохв. у.

Гребли́ця, ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.

Греблі́, лі́в, мн. = Граблі. Шух. I. 169.