Словник української мови (1937)/гребля
◀ гребло | Словник української мови Г гребля |
гребляний ▶ |
|
Гре́бля, лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.
◀ гребло | Словник української мови Борис Грінченко Г гребля |
гребляний ▶ |
|
Словник української мови — Г
гребля
Борис Грінченко
1937
Гре́бля, лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.