Словник української мови (1937)/гребінка

by Борис Грінченко

◀ гребінець

Словник української мови Борис Грінченко Г гребінка

гребінний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гребі́нка, ки, ж. 1) Гребенка для расчесывания льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. I. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона… гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущих ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживают нити утка ковра по мере выполнения рисунка». Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. I. 167. 4) Род орнамента в писанке. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.