Словник української мови (1937)/гребенище

by Борис Грінченко

◀ гребенатий

Словник української мови Борис Грінченко Г гребенище

гребено ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гребени́ще, ща, с. Ув. от гребінь. Бери, милий, днище й гребенище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребени́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребенищечком. Грин. III. 655.