його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Гарасівка, ки, ж. Узкая красная шерстяная ленточка. Гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54, 47. О. 1862. II. 9.
Гарасікува́тися, куюся, єшся, гл. Браниться, спорить. Вх. Зн. 9.
Гара́ч, чу, м. Дань, подать (хану).
Гарб, бу, м. Большой крюк, багор. Морд. З га́рбом. С лишком. До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом. Новомоск. у.
Гарба́, би́, ж. 1) Большая телега на высоких колесах, арба. Мкр. Н. 2) Телега на двух колесах. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.
Гарба́жійка, ки, ж. Лук-сеянец. Херс.
Га́рбання, ня, с. Захват, грабеж. Гарбання чужої предківщини. К. ХП. 133.
Гарба́р, ру, м. Крик, шум, гам. Там у хаті гарбар. НВолын. у.
Гарба́р, ря, м. Скорняк, кожевник. Гол. Од. 41.
Гарбари́ха, хи, ж. Жена скорняка. Правоб.
Гарба́рня, ні, ж. Кожевенный завод. Правоб.
Гарба́рство, ва, с. Скорнячество. Правоб.
Гарба́рський, а, е. Принадлежащий, свойственный скорняку. Правоб.
Гарбарува́ти, ру́ю, єш, гл. Кричать, шуметь. У корчмі там гарбарують. НВолын. у.
Гарбарюва́ння, ня, с. = Гарбарство.
Гарбарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячеством, скорнячить. Правоб.
Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Гарбачі́й, чія, м. Рабочий из артели пастухов овец, заведывающий гарбо́ю с припасами, — исполняющий обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Гарби́чка, ки, ж. Ум. от гарба́.
Гарбо́вий, а, е. Относящийся к арбе, ей принадлежащий. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Гарбу́з, за́, м. 1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) Да́ти гарбуза́. Отказать сватающемуся. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. Чуб. II. 92. Покуштува́ти, взя́ти, з'ї́сти гарбуза́. Получить отказ при сватовстве. Ном. № 8976. Ум. Гарбузе́ць. Ув. Гарбузи́ще, гарбузя́ка.
Гарбузеня́, ня́ти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. Гарбузеня́тко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. III. 680.
Гарбузе́ць, зця́, м. 1) Ум. от гарбуз. 2) Мн. Семена из тыквы.
Гарбузи́ще, ща, м. Ув. от гарбуз.
Гарбузі́ння, ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Гарбузо́вий, а, е. Тыквенный. Гарбузовий огуд. Ном., стр. 296.
Гарбузя́, зя́ти, с. = Гарбузеня. Дурний, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта. Фр. Пр. 102.
Гарбузя́ка, ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка. Г. Барв. 427.
Гарбузя́чий, а, е = Гарбузо́вий.
Гарга́ла, ли, ж. 1) Сосуд для ношения воды. Угор. 2) = Гаргало. Вх. Лем. 407. 3) Кружка. Вх. Уг. 235.
Гарга́ло, ла, с. Горло. Вх. Лем. 407.
Гарга́ра, ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.
Гарга́чки, чок, ж. мн. Крыжовник. Вх. Лем. 407. См. Агрус.
Гард, ду, м. 1) Ряд перегородок или загородок в воде для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. I. 43. 2) Перегородка поперек реки из камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный завод. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Гардаджі́й, джія, м. Мастер, устраивающий гард 3. МУЕ. I. 43. 36.
Гардама́н, ну, м. Крепкая водка. Напившися гардаману, пійшов би-м гуляти. Гол. III. 204.
Гардема́н, ну, м. = Гардаман. Напила-м ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Гардибу́рка, ки, ж. = Картопля. Solanum tuberosum. Вх. Пч. II. 36.
Гардівни́чий, чого, м. Надзиратель за рыболовнями. Рудч. Чп. 246.
Гардови́на, ни, ж. = Гордовина. ЗЮЗО. I. 141.
