Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарба
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарба́, би́, ж. 1) Большая телега на высоких колесах, арба. Мкр. Н. 2) Телега на двух колесах. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.