Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гард
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гард, ду, м. 1) Ряд перегородок или загородок в воде для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. I. 43. 2) Перегородка поперек реки из камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный завод. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.