Словник української мови (1937)/гордовина

by Борис Грінченко

◀ гордовать

Словник української мови Борис Грінченко Г гордовина

гордовитий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гордови́на, ни, ж. 1) Раст.: а) = Гордина. ЗЮЗО. I. 141. Вх. Пч. II. 37; б) Malva crispa. Вх. Пч. I. 11. З інших овочів найбільше їдять вишні, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. I. 109. Пішов у ліс… Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину… Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.