Словник української мови (1937)/гарбузеня

by Борис Грінченко

◀ гарбуз

Словник української мови Борис Грінченко Г гарбузеня

гарбузець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарбузеня́, ня́ти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. Гарбузеня́тко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. III. 680.