Ціпля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Чепля́тися. Ціпляється, як вош кожуха. Ном. № 2744.
Ціпов'я́з, за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Ціпо́к, пка́, м. 1) Палка, трость, посохъ. Маркев. 123. Рудч. Ск. II. 10. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Шевч. 79. Ціпком все землю колупав. Котл. Ен. II. 74. 2) Хворостина, прутъ. Шух. I. 110. 3) = Ши́нка 2. МУЕ. III. 25. Шух. I. 256. 4) = Шофта. МУЕ. III. 25. 5) Въ оборо́зі (см.). тоже, что и би́льце. (См. Бильце 10). Вх. Зн. 42. 6) = Шабе́ль. Вх. Зн. 78. Ум. Ціпо́чок. Рудч. Ск. I. 109.
Ціпу́га, ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. См. Ціпу́ра.
Ціпу́н, на́, м. = Ціпу́га. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках. Новомоск. у.
Ціпу́ра, ри, ж. 1) Большая палка. Сим. 226. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! ЗОЮР. I. 66. Добре разів кільки потяг ціпурою. Ном. № 11926. См. Ціпу́га. 2) Ув. отъ 1 ціп.
Ціпу́х, ха́, м. = Ціпо́к = Ціпу́н = Ціпуга. Іде од Бога Матка Христова золотими мостами, з золотими ціпухами (изъ заговора противъ кровотеченія; ясно изъ сопоставленія варіанта заговора: ішла баба кам'яна кам'яним мостом з кам'яним ціпком). Грин. II. 315.
Ціпча́к, ка́, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.
Ціпча́ти, пчу́, чи́ш, гл. = Ці́пкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Ці́ркати, каю, єш, гл. = Цірчати. Вх. Уг. 274.
Цірко́ваник, ка, м. = Мережка 1. Желех.
Цірува́ти, ру́ю, єш, гл. = Мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Цірча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірча́ти. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Цірчо́к, чка́, м. = Цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Ціса́вий, а, е. О масти: каштановый, бурый. Желех. „Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь“. Вх. Пч. I. 15.
Цісаре́ва, вої, ж. Императрица, жена императора. Желех.
Ціса́рець, рця, м. Австріецъ.
Ціса́речок, чка, м. Ум. отъ цісарь.
Ціса́рик, ка, м. Ум. отъ цісарь.
Ці́сарів, рева, ве. Принадлежащій императору.
Цісарі́вна, ни, ж. Дочь императора. Гн. I. 113.
Цісарія, рії, ж. Австрія.
Ціса́рка, ки, ж. Австріячка.
Ціса́ронько, ка, м. Ум. отъ цісарь.
Ціса́рство, ва, с. Царство, государство. Желех.
Ці́са́рський, а, е. 1) Австрійскій. 2) Императорскій. Цісарський стрілець. Федьк. I. 39.
Ціса́рщина, ни, ж. = Ціса́рія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Ці́сарь, ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. Ціса́ронько, ціса́рик, ціса́речок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Цісарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть императоромъ, царствовать.
Ціт, та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.
Ціта́ти, та́ю, єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горішки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. Чуб. III. 293.
Ці́точка, ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. I. 278, 287, 127.
Цітри́н, ну, м. = Цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.
Цітува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Ціта́ти. Яблучками підкидалися, горішками цітувалися. Грин. III. 205.
Ціха́, хи́, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78.
Ціца́ня, ні, ж. = Цицу́ля. Вх. Лем. 480.
