Словарь української мови (1924)/цітати
◀ ціт | Словарь української мови Ц цітати |
ціточка ▶ |
|
Ціта́ти, та́ю, єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горішки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. Чуб. III. 293.