Словарь української мови (1924)/цірчати
◀ цірувати | Словарь української мови Ц цірчати |
цірчок ▶ |
|
Цірча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірча́ти. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
◀ цірувати | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цірчати |
цірчок ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цірчати
Борис Грінченко
1924
Цірча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірча́ти. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.