Роз'їда́ти, да́ю, єш, сов. в. роз'ї́сти, ї́м, їси́, гл. Разъѣдать, разъѣсть.
Роз'їда́тися, да́юся, єшся, сов. в. роз'ї́стися, ї́мся, їси́ся, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Константиногр. у. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.
Роз'ї́зд, ду, м. Разъѣздъ.
Роз'ї́здити, джу, диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Роз'ї́здитися, джуся, дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Роз'їзди́тися, джу́ся, ди́шся, сов. в. роз'ї́хатися, ї́дуся, дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і роз'їхались гості. Левиц. Пов. 324. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й роз'їдемось. Кв. I. 40. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.
Роз'ї́здка, ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. II. 162. Ум. Роз'ї́здочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Роз'їзжа́ти, жа́ю, єш, гл. = Роз'їздити.
Роз'їзжа́тися, жа́юся, єшся, гл. = Роз'їзди́тися.
Роз'ї́сти, ся. См. Роз'їдати, ся.
Ро́злад, ду, м. Разладъ. Привести в розлад. Котл.
Розла́ддя, дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. I. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.
Розла́зитися, жуся, зишся, сов. в. розлі́зтися, зуся, зешся, гл. 1) Разлѣзаться, разлѣзться, разойтись. Розлізлись як руді миші. Ном. № 1880. 2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись. Левиц. I. 74.
Розлама́ти, ся. См. Розламувати, ся.
Розла́мувати, мую, єш, сов. в. розлама́ти, ма́ю, єш, гл. Разламывать, разломать.
Розла́муватися, муюся, єшся, сов. в. розлама́тися, ма́юся, єшся, гл. Разламываться, разломаться.
Розла́ситися, шуся, сишся, гл. = Розласуватися.
Розла́суватися, суюся, єшся, гл. Разлакомиться.
Розлаштува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти. Константиногр. у.
Розла́ятися, ла́юся, єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.
Розледа́читися, чуся, чишся, гл. = Розледачіти.
Розледачі́ти, чі́ю, єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Розледа́щитися, щуся, щишся, гл. = Розледачитися. Вона нічого не робить, а керез неї і бабина дочка розледащиться. Чуб. II. 65.
Розледащі́ти, щі́ю, єш, гл. = Розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.
Розле́жатися, жуся, жишся, гл. Разлежаться, долго лежать. Так розлежався, що ніяк не виманиш його із хати. О. 1862. II. 28.
Розлементи́ти, нчу́, нти́ш, гл. Разболтать, разгласить. Ольга розлементить зараз по селу все. Волч. у. (Лобод.)
Розлементува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раскричаться.
Розлепета́тися, розлепеті́тися, чу́ся, чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться. Полт. г.
Розлеті́тися. См. Розлітатися.
Розли́в, ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Нп. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.
Розли́ва, ви, ж. = Розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Розлива́ння, ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Розлива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розли́ти, зіллю, ллєш, гл. Разливать, разлить, проливать, пролить. Ой Дунай море розіливає, і день, і ніч прибуває. Г. Барв. 221. Людська крівця не водиця, розливати не
