Словарь української мови (1924)/розледачіти
◀ розледачитися | Словарь української мови Р розледачіти |
розледащитися ▶ |
|
Розледачі́ти, чі́ю, єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
◀ розледачитися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розледачіти |
розледащитися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розледачіти
Борис Грінченко
1924
Розледачі́ти, чі́ю, єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).