Словарь української мови (1924)/розламувати
| ◀ розламати | Словарь української мови Р розламувати |
розламуватися ▶ |
|
Розла́мувати, мую, єш, сов. в. розлама́ти, ма́ю, єш, гл. Разламывать, разломать.
| ◀ розламати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розламувати |
розламуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розламувати
Борис Грінченко
1924
Розла́мувати, мую, єш, сов. в. розлама́ти, ма́ю, єш, гл. Разламывать, разломать.