только съ одного конца (садовая и пр.) Вас. 149.
Однору́чний замо́к = Бга́ний замок. Шух. I. 94.
Односе́рдне, нар. Единодушно. Односердне стати за євангелію правди. Шевч.
Односе́рдя, дя, с. Единодушіе, согласіе.
Односкладо́вий, а, е. Односложный. Желех.
Односло́в, ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов. Ном.
Односло́вний, а, е. Согласный, одного и того же содержанія.
Односло́вно, нар. Согласно.
Односта́йне, нар. = Одностайно. К. ЧР. 26.
Односта́йний, а, е. 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у.
Односта́йність, ности, ж. Единодушіе, солидарность. Нема одностайности, однодушности в громаді. О. 1861. I. 323. К. Гр. 40.
Односта́йно, нар. Единодушно. Слави-рицарства козацькому війську доставати, за віру християнську одностайно стати. Дума. Одностайно бийтесь. К. ЧР. 250.
Одно́сталь. См. В-односталь.
Односте́блий, а, е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міус. окр.
Односте́блиця, ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Чуб. V. 1108. Ум. Односте́бличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку. Kolb. I. 99.
Односу́м, ма, м. 1) Сопечальникъ. 2) Единомышленникъ. Черномор. 3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони. О. 1862. II. 63.
Односу́мний, а, е. Единомышленный.
Односу́мство, ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. См. Односум 3.
Одноца́льний, а, е. Въ одинъ дюймъ. Одноцальна дошка|Одноцальна дошка.
Одноча́сний, а, е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Одноча́сник, ка, м. Современникъ (чей).
Одноча́сно, нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Одноя́й, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Одо… Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ Відо… до Відотіль.
Одоліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. одолі́ти, лі́ю, єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває. Котл.
Одома́ш, ша, м. = Могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Одоро́бало и одоро́бло, ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. I. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Одп… См. отъ Відпадати до Відпущення.
Одр… Кромѣ здѣсь находящихся словъ см. еще отъ Відрада до Відрятувати.
Одроби́на, ни, ж. Кроха.
Одружи́ти, ся. См. Одружувати, ся.
Одру́жувати, жую, єш, сов. в. одружи́ти, жу́, жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Одру́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. одружи́тися, жу́ся, жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. I. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Одря́пати. См. Одряпувати.
Одря́пувати, пую, єш, сов. в. одря́пати, паю, єш, гл. = Оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Одс… Кромѣ здѣсь находящагося, еще см. Відсаджувати до Відсунутися.
О́дсіч, чі, ж. Отпоръ.
Одт… См. отъ Відтавати до Відтя́ти.
Оду… Кромѣ здѣсь находящагося, см. еще отъ Відумерщина до Відучитися.
Одубені́ти, ні́ю, єш, гл. = Одубі́ти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів. Стор. МПр. 21.
Одуби́тися, блю́ся, бишся = Одубі́ти 2. Чи швидко твоя мати одубиться? Кіев. г.
Одубі́ти, бі́ю, єш и оду́бти, бну, неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. О. 1861. V. 72. 2) Умереть, око-
