Словарь української мови (1924)/одружувати
◀ одружити | Словарь української мови О одружувати |
одружуватися ▶ |
|
Одру́жувати, жую, єш, сов. в. одружи́ти, жу́, жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.