Словарь української мови (1924)/односум
| ◀ одностеблиця | Словарь української мови О односум |
односумний ▶ |
|
Односу́м, ма, м. 1) Сопечальникъ. 2) Единомышленникъ. Черномор. 3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони. О. 1862. II. 63.