Підборо́здня, ні, ж. Пт. = Веснівка 2. Вх. Пч. II. 8.
Підбреха́ти. См. Підбріхувати.
Підбре́хач, ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. I. 194.
Підбрехну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Підбрі́хувати, хую, єш, сов. в. підбреха́ти, брешу́, шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Кв. I. 194. Там-той брехав, а ти підбріхуєш. Фр. Пр. 123.
Підбу́рити, ся. См. Підбурювати, ся.
Підбу́рок, рка, м. Желѣзный, съ деревянной ручкой, багоръ для вытягиванія изъ воды пойманнаго сома, въ подмогу рыболовному крючку, которымъ обычно ловятъ сома. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Підбу́рювати, рюю, єш, сов. в. підбу́рити, рю, риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Підбу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. підбу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Підбува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підбу́ти, бу́ду, деш, гл. Увеличиваться, увеличиться въ количествѣ, прибывать, прибавляться, прибавиться. Драг. 244.
Підва́жити. См. Підва́жувати.
Підва́жувати, жую, єш, сов. в. підва́жити, жу, жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18.
Підва́л, лу, м. 1) ? 2) У підва́л. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Підва́лина, ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. См. Ступа 2, 3. Шух. I. 161, 162.
Підва́рок, рку, м. Фольварокъ, ферма, мыза. Св. Л. 129. КС. 1884. VIII. 721.
Підвезти́. См. Підвозити.
Підверга́ти, га́ю, єш, сов. в. підве́ргнути, ну, неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Підвереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками… на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Підверну́ти, ся. См. Підвертати, ся.
Підверта́ти, та́ю, єш, сов. в. підверну́ти, ну́, неш, гл. Подворачивать, подвернуть, подворотить, подложить, подсунуть, ворочая. Під кори́то підверну́ти ста́ршу. Выйти замужъ раньше старшей сестры. Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито. Г. Барв. 294. 2) — під се́бе, собі́ під спід. Подчинять, подчинить, покорить. Всім світом буде управляти, по всіх усюдах воювати, підверне всіх собі під спід. Котл. Ен.
Підверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. підверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Подворачиваться, подвернуться, подогнуться. Нога підвернулась. 2) — до ко́го. Подходить, подойти хитро. Коли ж підвернеться до дівчат, то вже ні на кого більш не дивляться, тільки на його. Кв.
Підвесели́ти. См. Підвеселяти.
Підвеселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. підвесели́ти, лю́, ли́ш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив. Г. Барв. 245.
Підвесі́лок, лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Підве́сти́, ся. См. Підводити, ся.
Підвече́рювати, рюю, єш, сов. в. підвече́ряти, ряю, єш, гл. Слегка ужинать, поужинать. Підвечеряли, помолились Богу. Мнж. 130.
Пі́двечірм. Время передъ вечеромъ. На підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі. Федьк.
Підвечі́рковий, а, е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.
Підвечі́ркувати, кую, єш, гл. Закусывать между раннимъ полдникомъ и ужиномъ. Сим. 26. Грин. I. 119. Снідала, обідала — раз їла; полуднувала, підвечіркувала — два їла, вечеряла, повечіркувала — три їла. Ном. № 14324. І думка то була така, щоб підвечіркувать смачненько. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).